Минулого разу ми розібралися що таке наркоз у стоматології, яких видів буває й у яких випадках показаний. Сьогодні головна лікарка «Професорської стоматології» Олена Бережна розповість, як має відбуватися процес седації у дітей і на що варто звернути увагу батькам. Ці рекомендації є актуальними й для дорослих.
Наркоз — це передусім підготовка і лише потім – маніпуляція. Все починається з діагностики та консультування. На початковому етапі лікарі роблять необхідні знімки, говорять пацієнтам про кількість зубів, які необхідно пролікувати та визначають прогнозований час процедури. З цього складається план лікування, з яким ознайомлюють батьків.
«Ми також дивимося на рівень кооперабельності дитини, тобто чи йде вона на контакт, чи дає зробити огляд ротової порожнини або знімок», — пояснює Олена Бережна.
Батьки отримують план лікування, ознайомлюються з ним і ставлять підпис. Якщо у процесі підготовки з певних причин не вдалося провести якісну діагностику, то можливі незначні коригування в процесі лікування. На початковому етапі також пояснюють, як відбуватиметься процес лікування.
Потім батьки отримують пам’ятку по лікуванню під наркозом. Адже є частина, яку роблять стоматологи, а є частина, яка залежить від пацієнта. У пам’ятці прописано, які аналізи потрібно здати, щоб анестезіолог розумів загальний стан дитини, чи є якісь загальносоматичні захворювання, чи знаходиться маля десь на диспансерному обліку тощо. Тобто є чіткий перелік дій.
Якщо батьків усе влаштовує, зокрема вартість, обирають день лікування. Ближче до цього дня дитина здає аналізи, результати попередньо надсилають у клініку, аби з ними ознайомився анестезіолог. Напередодні лікування він телефонує батькам, ставить додаткові питання, які його цікавлять, ще раз нагадує рекомендації з підготовки до наркозу, наприклад не їсти за чотири години до лікування тощо.
«Стосовно аналізів ми батьків попереджаємо, що це не просто медогляд, це не ті довідки, які можна купити, адже йдеться про здоров’я дитини. Бувають ситуації, коли дитину погодували перед наркозом, тоді ми її на лікування не беремо, навіть якщо вони їхали з іншого міста. Про всі рекомендації ми повторюємо неодноразово. Батьки мають розуміти, що тут двостороння відповідальність», — розповідає пані Олена.
У призначений день батьки приходять у клініку й разом з анестезіологом заповнюють спеціальну анкету. І тільки потім дитину беруть на лікування.
Батьки заходять у кабінет разом з дитиною. Анестезіолог обов’язково знайомить малечу з усіма предметами, які буде використовувати. Наприклад, дає потримати маску для інгаляції. Тоді для дитини все знайоме і вона спокійно це сприймає. Далі вона приблизно протягом хвилини під маскою засинає і батьки покидають кабінет.
Анестезіолог ставить пацієнту катетер, вводить всі необхідні препарати, захищає дихальні шляхи (інтубація). Під час наркозу обов’язково триває моніторинг різних показників дитини за міжнародним протоколом. Це кардіограма, пульсоксиметр, який вимірює частоту дихальних рухів, оксигенацію тощо, а також апарат для вимірювання тиску і датчик температури. Всі параметри відображаються на моніторі.
Після завершення лікування дитину переводять у післяопераційну кімнату, де на неї уже чекають батьки. Там вона досипає і через 15-20 хвилин прокидається. Весь цей час за її станом спостерігає анестезіолог, перевіряє як реагує на питання, чи йде на контакт з батьками. Лікар дає рекомендації через скільки часу можна їсти та пити воду, пояснює які відчуття будуть у дитини.
«Ця кімната також обладнана централізованою подачею кисню і монітором. Пацієнт знаходиться там приблизно протягом години. Цей період спостереження є обов’язковим — ми не відпускаємо сплячих дітей», — говорить лікарка.
За словами пані Олени, робити наркоз у день консультації неправильно. Якщо людина, наприклад звернулась з гострим болем, їй можуть лише надати невідкладну допомогу і порекомендувати пролікуватися в наркозі.
«Або коли приїжджають з інших міст, у дитини піднялася температура і ми розуміємо, що це від запального процесу в зубах і є показання до видалення. Тоді ми можемо почекати дві з половиною години голодного періоду, щоб дитина не їла, і видалити цей зуб під масковим знеболенням, тобто під інгаляцією. Бо це короткочасна дія: дитина подихала дві-три хвилини, ми видалили цей зуб, і вона через дві-три хвилини прокидається. Для цього виду лікування ми не потребуємо аналізів, але все одно збираємо анамнез, питаємо чи є якісь загальні захворювання», — каже Олена Бережна.
Також стоматолог обов’язково має пояснити всі процеси, які відбуватимуться під час лікування. Багато людей починають панікувати не тому, що щось іде не так, а тому, що не розуміють, як це буде. Детальне роз’яснення допоможе уникнути тривоги й страху.
Варто розуміти, що лікар-стоматолог не може проводити наркоз. Це робота лише анестезіолога.
«Наші анестезіологи всі працюють в загальних лікарнях, вони мають дорослу і дитячу спеціалізацію. Це не може бути анестезіолог, який працює лише в стоматології. Бо у лікарнях у них настороженість на несподівані випадки вища. Там є анестезіологічна бригада, цілі відділення, алгоритм підготовки й роботи відпрацьований до автоматизму», — пояснює пані Олена.
Також у клініці має бути обладнання для невідкладної допомоги, аби уникнути будь-яких ускладнень. Щоб отримати ліцензію на лікування під наркозом МОЗ створив перелік обладнання, яке має бути в стоматології: це і дефібрилятори, і подача кисню, і перелік медикаментів.
Однак кваліфікований анестезіолог і дотримання всіх рекомендацій з підготовки виключають можливість непередбачуваних ситуацій.
У наступних матеріалах разом з експертами та лікарями-стоматологами ми розглянемо більш детально як має бути обладнане робоче місце анестезіолога та післяопераційна кімната, які ліцензії, сертифікати та обладнання мають бути в клініці. А також підготуємо для кожного пацієнта детальну інструкцію: як перевірити чи перед вами фахівець, який турбується про ваше здоровʼя, чи недобросовісний ескулап.
Якщо у вас залишились питання, які ви хотіли б поставити безпосередньо лікарю, але не маєте змоги потрапити на консультацію вже зараз — ви можете залишити їх за посиланням. Ми обовʼязково запитаємо фахівця й опублікуємо їх в одному з наступних матеріалів.