Ожиріння — це хронічне метаболічне захворювання, яке характеризується надлишковим накопиченням жирової тканини та асоціюється з підвищеним ризиком серцево-судинних, ендокринних та онкологічних захворювань. Традиційно діагностика ґрунтується на розрахунку індексу маси тіла (ІМТ), однак наукові дані свідчать, що його точність та порогові значення можуть суттєво відрізнятися залежно від етнічної належності та розподілу жирової тканини.
Етнічні відмінності у визначенні ожиріння
Чому ІМТ не однаково точний для всіх?
ІМТ є показником співвідношення маси до зросту, але не враховує:
- Пропорції м’язової та жирової тканини;
- Розподіл жиру (підшкірний або вісцеральний);
- Конституційні та генетичні особливості.
Наприклад:
- Азіатські популяції мають вищий відсоток жиру при однаковому ІМТ у порівнянні з європейцями, тому ВООЗ рекомендує для них нижчі пороги ожиріння:
- Надмірна маса: ІМТ ≥ 23 кг/м²
- Ожиріння: ІМТ ≥ 25 кг/м²
- Афроамериканці часто мають більшу м’язову масу, що може завищувати ІМТ при відносно низькому рівні жиру.
- Корінні жителі островів Тихого океану часто мають велику кісткову та м’язову масу, тому ожиріння у них недооцінюється, якщо орієнтуватися тільки на ІМТ.
Абдомінальне ожиріння: більш точний предиктор ризиків.
Чому важлива локалізація жиру?
Абдомінальне (вісцеральне) ожиріння, при якому жир відкладається навколо внутрішніх органів, що має виражений метаболічний та серцево-судинний ризик. Цей стан незалежно асоціюється з:
- інсулінорезистентністю та цукровим діабетом 2 типу;
- дисліпідемією;
- артеріальною гіпертензією;
- підвищеним ризиком серцево-судинних подій;
Тобто, ІМТ може бути у межах норми, але при наявності абдомінального ожиріння, ризики для здоровʼя значно підвищуються.
Методи оцінки абдомінального ожиріння
- Окружність талії (ОТ): простий та доступний метод.
Європейці: чоловіки > 94 см, жінки > 80 см — підвищений ризик.
Азіати: чоловіки > 90 см, жінки > 80 см — підвищений ризик.
- Співвідношення талія/зріст (Waist-to-Height Ratio, WHtR):
Формула: ОТ (см) / зріст (см).
Порогове значення: > 0,5 — підвищений ризик, незалежно від етнічності та віку.
- Співвідношення талія/стегна (WHR) — менш чутливий, але інформативний показник.
Чоловіки > 0,90, жінки > 0,85 — високий ризик.
Додаткові методи діагностики
- Візуалізаційні методи;
- Біоімпедансометрія (визначення відсотка жирової тканини);
- Візуалізаційні методи – оцінка вісцерального жиру за допомогою КТ або МРТ (переважно в наукових та складних клінічних випадках);
Чи завжди можна використовувати ІМТ?
ІМТ залишається корисним скринінговим інструментом, але не є універсальним діагностичним критерієм.
- У спортсменів ІМТ може свідчити про «ожиріння» за рахунок великої м’язової маси.
- У літніх людей ІМТ може бути у межах норми, але ткий феномен може бути за рахунок вираженої саркопенії (втрати мʼязової маси) та наявністю високого відсотка вісцерального жиру.
- У дітей та підлітків використовують центильні таблиці або таблиці сигмальних відхилень для оцінки фізичного розвитку.
Що потрібно робити з пацієнтом?
- Скринінг: ІМТ + ОТ (або WHtR).
- Поглиблена оцінка: аналіз складу тіла (біоімпеданс, DEXA).
- Врахування етнічних особливостей: корекція порогових значень за національними рекомендаціями.
- Оцінка супутніх факторів: аналіз рівня глюкози, оцінка наявності дисліпідемії та гіперхолестеринемії, підвищеного артеріального тиску.
Автор: Валерія Зарецька
Опубліковано у блозі MDCL Academy.
Підписуйтесь на телеграм-канал MDCL Academy, щоб не пропускати найцікавіше зі світу медицини.
Ви можете розмістити власні статті на сайті MDCL Academy. Залишайте запит на електронну адресу: [email protected] або скористайтеся вікном «Подати матеріал для публікації».