- Ua
- En
У сучасному світі, де надмірна вага, інсулінорезистентність та розлади метаболізму стали справжніми глобальними проблемами, науковці все більше уваги приділяють вивченню ролі кишкової мікробіоти. Останні дослідження доводять, що процеси, які відбуваються в нашому кишечнику, мають прямий вплив на регуляцію апетиту, рівень цукру в крові, метаболічні процеси та навіть поведінкові реакції. Одним із ключових механізмів такої взаємодії є коротколанцюгові жирні кислоти (SCFA), які утворюються в процесі ферментації клітковини — поживного середовища для наших кишкових бактерій. Саме клітковина, що міститься в овочах, фруктах, бобових та необроблених зернах, є джерелом утворення цих корисних речовин.
Як коротколанцюгові жирні кислоти впливають на апетит і здоров’я
SCFA, такі як ацетат, пропіонат і бутират, не лише підтримують здоров’я мікробіоти, а й діють як сигнальні молекули, що зв’язуються зі специфічними рецепторами — FFAR2 (GPR43) та FFAR3 (GPR41).
Ці рецептори належать до родини G-протеїн-зв’язаних рецепторів і розташовані в різних тканинах — у клітинах кишечника, жирової тканини, імунної системи, а також у нейроендокринних структурах. Їх активація запускає низку важливих фізіологічних процесів, зокрема: регуляцію гормонів апетиту, вплив на чутливість до інсуліну, термогенез, зменшення запалення та модулювання сигналів між кишківником і мозком.
Ось так це виглядає схематично. Давайте розбиратися більш детально.
Однією з найбільш цікавих функцій SCFA є їх здатність впливати на апетит. Через активацію рецепторів FFAR2 та FFAR3, SCFA стимулюють секрецію гормонів ситості — GLP-1 (глюкагоноподібного пептиду-1) та PYY (пептиду YY).
GLP-1 уповільнює спорожнення шлунка та продовжує відчуття ситості, тоді як PYY пригнічує апетит і зменшує відчуття голоду. Усе це відбувається безпосередньо в стінці кишечника, де розташовані ентероендокринні клітини, чутливі до SCFA.
Одночасно з цим SCFA знижують рівень греліну — основного “гормону голоду”, який у нормі стимулює апетит. Особливо ефективним у цьому є пропіонат. Завдяки зменшенню секреції греліну та одночасному підвищенню лептину — гормону ситості, який виділяється жировою тканиною, організм отримує чіткий сигнал про насичення.
Рецептор FFAR2: метаболізм, інсулін та запалення
FFAR2, більш чутливий до ацетату і пропіонату, відповідає за регуляцію рівня інсуліну та глюкози, посилюючи секрецію GLP-1, що підвищує чутливість до інсуліну і, відповідно, знижує ризик розвитку інсулінорезистентності. Крім того, FFAR2 має протизапальні властивості: він модулює активність імунних клітин, знижуючи рівень прозапальних цитокінів. Це особливо важливо для профілактики хронічних запальних захворювань кишечника, таких як хвороба Крона чи неспецифічний виразковий коліт.
Рецептор FFAR3: нервова система та термогенез
FFAR3 проявляє більшу афінність до бутирату і пропіонату. Його особливість полягає у взаємодії з нервовою системою. Активація FFAR3 стимулює симпатичну нервову систему, що сприяє підвищенню метаболізму та термогенезу — процесу вироблення тепла організмом. Крім того, FFAR3 опосередковано впливає на регуляцію глюкози через нервові механізми, беручи участь у складному діалозі між мікробіотою, кишківником та мозком. Він також відіграє важливу роль у збереженні балансу між мікроорганізмами та господарем, забезпечуючи гармонійну роботу мікробіоти.
Системний вплив на організм коротколанцюгових жирних кислот (SCFA)
Окрім локального впливу в кишечнику, SCFA здатні діяти системно. Вони проходять через кишковий бар’єр, взаємодіють з рецепторами в інших органах, а також впливають на вегетативну нервову систему, яка передає сигнали до гіпоталамуса — центру регуляції апетиту і насичення в мозку. Таким чином формується так звана “вісь кишечник–мозок”, що забезпечує тонке налаштування харчової поведінки відповідно до потреб організму.
Окрім впливу на апетит, SCFA покращують використання глюкози, що допомагає уникати різких коливань рівня цукру в крові після їжі. Це надзвичайно важливо для профілактики метаболічного синдрому, цукрового діабету 2 типу та інших пов’язаних із порушенням інсулінової чутливості станів. Завдяки SCFA тіло ефективніше використовує енергію, зменшуючи ймовірність гіперглікемії, раптового голоду та переїдання.
Як підвищити рівень SCFA у кишечнику?
Тепер логічно поставити питання: як підвищити рівень SCFA у кишечнику? Відповідь — через споживання достатньої кількості клітковини. Щоденна норма клітковини для дорослих становить від 25 до 35 грамів. Цю норму можна досягнути, включивши в раціон продукти з високим вмістом харчових волокон: овочі, фрукти, бобові, цільнозернові крупи, насіння та горіхи.
Які продукти багаті на клітковину?
Наприклад, для закриття потреби у 25 г клітковини буде достатньо споживати такий набір продуктів:
- середнє яблуко містить приблизно 4,4 г клітковини,
- половинка авокадо — 5 г,
- банан — 3,1 г,
- ½ чашки броколі — 2,6 г,
- середній огірок і томат — по 1,5 г,
- ½ чашки вареного нуту — понад 6 г,
- шматочок цільнозернового хліба — 1,9 г,
- чашка звичайних спагетті — 2,5 г,
- цільнозернових спагетті — до 5,4 г.
Пробіотики: підсилення ефекту клітковини
Окрім клітковини, доцільно включати в раціон ферментовані продукти — кефір, йогурт, квашену капусту, кімчі. Вони містять пробіотики, які допомагають збалансувати мікрофлору кишечника та створюють сприятливі умови для вироблення SCFA.
Висновки
У підсумку, можна стверджувати, що коротколанцюгові жирні кислоти — це не лише побічний продукт бактеріальної діяльності, а й потужний біологічний інструмент регуляції енергетичного гомеостазу, апетиту, запалення та метаболізму в цілому. А рецептори FFAR2 та FFAR3 — це своєрідні “сенсори”, які зчитують сигнали від мікробіоти та передають їх далі, запускаючи відповідні реакції організму. Збалансоване харчування з високим вмістом клітковини, є простим, але ефективним способом активувати цей механізм, підтримати здоров’я кишківника, контролювати апетит та запобігти розвитку метаболічних захворювань.
Ми часто не дооцінюємо вплив харчових звичок на наш мозок, настрій, гормони й обмін речовин. Але наука однозначна: усе починається з кишечника. І якщо ми хочемо підтримувати здорову вагу, ясне мислення та стабільну енергію — клітковина має стати нашою щоденною звичкою.
Список літератури
- The role of short chain fatty acids in appetite regulation and energy homeostasis
- Control of appetite and energy intake by SCFA: what are the potential underlying mechanisms?
- Short Chain Fatty Acids Enhance Expression and Activity of the Umami Taste Receptor in Enteroendocrine Cells via a Gαi/o Pathway
Автор: ВАЛЕРІЯ ЗАРЕЦЬКА
Опубліковано у блозі MDCL Academy.
Підписуйтесь на телеграм-канал MDCL Academy, щоб не пропускати найцікавіше зі світу медицини.
Ви можете розмістити власні статті на сайті MDCL Academy. Залишайте запит на електронну адресу: [email protected] або скористайтеся вікном «Подати матеріал для публікації».
