- Ua
- En
Внутрішні опори, це внутрішній компас який дозволяє нам орієнтуватись у світі , будуючи гармонійні стосунки з навколишнім.
В першу чергу це знання про себе, чуттєвість до своїх внутрішніх процесів та вміння тестувати реальність на можливість отримання того, чого потребуєш з ззовні. А ще це ресурси, якими володіє людина, щоб підтримувати своє благополуччя.
Дуже часто стикаюсь з такою думкою, наче власні внутрішні опори це про абсолютну самостійність, незалежність від всіх і свого, вмінні з усім справлятись і все витримувати самостійно. Це не так. Це більше про нарцисичну ідею існувати абсолютно незалежно від світу ( читай від мами)
Ні добре, ні погано, але ми неможимо бути абсолютно незалежними від зовнішнього світу . Це просто факт.
Проте, саме з правильно налаштованим внутрішнім компасом, з довірою до себе , з можливістью спиратись на свої відчуття і почуття ми можемо не вляпуватись в співзалежність і не ізолювати себе від світу , позбавляючи себе багатьох прекрасних речей. Не наділяти інших людей владою , позбавляючи її себе. Йти з відти, де погано.
Не намагатись отримати необхідне там, де це не можливо. Легше переживати життєві невдачі, адаптуватись до нового, допомагати собі самим та отримувати допомогу від інших. Витримувати життєву напругу. Легше переживати тяжкі почуття. Вміти взяти те, що підходить саме тобі із того , що пропонує світ.
Внутрішні опори формуються поряд з людьми, які нас виховують. І якщо вони не змогли навчити спиратись на себе для орієнтації та адаптацї у світі. Цього можно навчитись в процесі психотерапії.
Автор. Інна Боженко
